Меню Офіційна сторінка Укргідроенерго на Facebook Офіцій канал Укргідроенерго на YouTube

Канівська ГЕС

Канівська ГЕС є другою сходинкою Дніпровського Каскаду гідроелектростанцій.

Основними особливостями Канівської гідроелектростанції є встановлення на ній горизонтальних капсульних гідроагрегатів і суміщення споруди ГЕС з водоскидними спорудами, що дозволило відмовитись від спорудження водозливної греблі.

За природними особливостями, схемою компоновки споруд гідровузла, конструкцією основних споруд, електромеханічним і допоміжним обладнанням Канівська ГЕС схожа на вище розташовану Київську ГЕС. Це дозволило при проектуванні і будівництві Канівської ГЕС уточнити конструктивні рішення окремих споруд і вузлів, ввести більш досконалі методи організації будівництва і засоби виконання робіт.

Крім покриття піків графіка навантаження та регулювання частоти в об’єднаній енергетичній системі, Канівська ГЕС також виконує резервні функції в енергосистемі.

Над основними спорудами Канівського гідровузла проходять автотранспортний та залізничний мостові переходи  через р. Дніпро.

Поява Канівського водосховища у свій час дозволила покращити водопостачання прилеглих промислових підприємств і населених пунктів.

Воднотранспортне значення Канівського гідровузла визначається активним використанням транзитних глибин. Що забезпечило наскрізне глибоководне судноплавство від Чорного моря до гирла р. Прип'ять. Глибоководний шлях до Чорного моря дозволив ввести в експлуатацію великі судна озерного типу, що значно збільшило вантажопотік і знизило вартість перевезень.

Створені умови для подальшого   розвитку  рибного  господарства та  зрошення навколишніх сільськогосподарських угідь.

БУДІВНИЦТВО

Спорудження Канівської гідроелетростанції розпочалося у 1964 році. Проект було розроблено Українським відділенням проектно-дослідного інституту „УкрГідроПроект”. Будівництво велось колективом Управління „Дніпробуд” за участю трестів "Спецгідроенергомонтаж", "Гідромонтаж", "Гідроелектромонтаж", "Гідроспецбуд", "Гідромеханізація".

4 листопада 1972 року – запущено в мережу перший гідроагрегат.

16 квітня 1975 року – введено в експлуатацію останній 24-й гідроагрегат Канівської ГЕС.

Одночасно із спорудженням ГЕС на правому березі Дніпра було побудовано житловий комплекс для гідроенергетиків, школи, дитячі садки, магазини та їдальні.

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Водосховище Канівської ГЕС – добового регулювання із захисними спорудами. Площа дзеркала водосховища – 642 км². Повний об’єм водосховища складає 2,48 км³, корисний об’єм – 0,28 км³.

До складу споруд гідровузла входять: будівля ГЕС сполученого типу (з 24-ма водозливами), комплекс судноплавних споруд, земляні греблі і дамби, відкритий розподільчий пристрій ВРП-110/330 кВ.

Канівська ГЕС – гідроелектростанція низьконапірна.

Загальна довжина напірного фронту споруд Канівського гідровузла – 16,7 км, пропускна спроможність – 19300 м³/сек при напорі 7,2м.

Будівля Канівської ГЕС конструктивно складається з 6-ти агрегатних блоків (4 гідроагрегати в кожному) та з 2-х розподільчих підстанцій, напругою 110 і 330 кВ.

Середньорічний виробіток електроенергії Канівської ГЕС – 972 млн кВт.год при напорах 7,4-11м.

24

горизонтально-капсульних гідроагрегати

482,5 МВт

сумарна встановлена потужність

РЕКОНСТРУКЦІЯ

В 1997 році було розпочато реконструкцію основного обладнання і споруд Канівської ГЕС.

І-й етап реконструкції проводився за рахунок кредитних коштів Світового Банку Реконструкції та Розвитку, гранту Швейцарського Уряду та власних коштів. ІІ-й етап – за рахунок кредиту Світового Банку (106 млн. дол.) та власних коштів.

Основні цілі реконструкції – продовження терміну експлуатації ГЕС на 30-40 років, збільшення потужності й виробництва електроенергії, підвищення надійності, безпеки, виконання вимог охорони навколишнього середовища, створення сучасних умов праці відповідно з діючими нормативними документами, покращення екологічних параметрів.  

Під час першого етапу реконструкції було реконструйовано 1 гідроагрегат зі збільшенням потужності на 3,5 мВт

Під час другого етапу реконструкції було реконструйовано 14 гідроагрегатів зі збільшенням потужності на 49 мВт. Також було проведено реконструкцію відкритого розподільчого пристрою.